Розроблена заступником директора Новоград-Волинської ЗОШ №5 модель учнівського самоврядування свого часу була визнана однією з найкращих в Україні. Однак у самому закладі освіти самоврядування… зовсім не діяло! Діти не збирались на засідання навіть формально.
Не давали результату й численні спроби вчителів якось активізувати дітей. «Ми не хочемо, в нас немає часу на громадську діяльність. Ми маємо гарно здати ЗНО», - заявили школярі під час першої зустрічі з тренерами Демократичної школи. На щастя, ситуація виявилась не такою безнадійною, як видалося спочатку.
Директор школи, разом із заступником та ініціативною групою вчителів вивчали успішний досвід організації учнівського врядування в українських і зарубіжних школах. За підсумками цього дослідження розробили заняття для найбільш активних учнів та педагогів, яке у формі тренінгу провела вчителька математики ЗОШ №5, координаторка шкільної команди програми Демшкола Катерина Осипчук. На цьому тренінгу дві команди-учасниці аналізувати моделі учнівського самоврядування, які існують в інших закладах освіти, створювали власні моделі (виходячи з потреб школи) та презентували їх.
Наступним кроком стала розробка Положення про самоврядування у ЗОШ №5 – його обговорювали, збирали пропозиції, а потім затвердили на загальношкільному референдумі. Згідно зі структурою учнівського парламенту утворили 5 центрів: інформації, бізнес-центр, центр права (організація і проведення тренінгів на правову тематику, з прав людини/дитини, толерантності, протидії булінгу тощо), волонтерства та дозвілля. Учні запропонували створити бюджет парламенту, який наповнюється коштами з акцій, благодійних ярмарків тощо. Цими коштами розпоряджаються органи самоврядування.
Директорка школи вдалася до кадрових змін: посади заступника директора школи з виховної роботи та педагога-організатора запропонувала креативним учителям з демократичним стилем поведінки. І вони стали дітям справжніми помічниками на шляху створення дієвого самоврядування.
Щоб підвищити активність і мотивацію учнів, взяти участь в роботі парламенту запросили усіх бажаючих. Тож спершу до парламенту увійшли 28 представників 6-11 класів. А за кілька місяців їх кількість зросла до 40 осіб. «Ми навчилися працювати командою, стали більш креативними», - зазначає Єлизавета Зандер, учениця 8 класу.
Торік у вересні у Новоград-Волинській школі №5 вперше відбулися вибори президента парламенту. Свої кандидатури висунули троє школярів з 9, 10 та 11 класів. Таємним голосуванням, у якому брали участь лише члени парламенту, президентом обрали одинадцятикласницю Світлану Журавльову.
Аби активізувати учнів і створити умови для їхніх зустрічей, керівництво школи виділило окрему кімнату. Діти взяли участь в її ремонті та облаштуванні, кошти на це надали місцеві підприємці. Тепер це суто дитяча територія, школярі там збираються постійно: на перервах, після уроків, під час канікул, ініціюють та обговорюють різноманітну діяльність.
Після організації роботи учнівського самоврядування директорка школи запровадила «бізнес-ланчі» - зустрічі з лідерами учнівського врядування для обговорення ініціатив шкільного парламенту.
Кожен з центрів парламенту став або ініціатором, або організатором чи співорганізатором заходів. Зокрема, центр дозвілля провів хелловінський переддень з конкурсами та розвагами, фотозоною «Happy Halloween». Це не перше святкування Хелловіну в школі, але раніше цим опікувались вчителі англійської мови, а в 2018 році усім займався виключно учнівський парламент. Напередодні в бібліотеці влаштували «хелловінську майстерню», де кожен охочий міг навчитися робити «хелловінські маски» та з гарбуза вирізати «хелловінські ліхтарі». Вдалося створити неперевершений HALLOWEEN HALL (хелловінську кімнату) з симпатичними привидами, відьмою, кажанами, павутинням, совами… А тим часом біля школи перехожі почали фотографуватись на алеї гарбузів-ліхтарів, яких учні робили на конкурс – стало зрозуміло, що свято вдалося не лише для школи.
Проблемі сортування сміття вирішено було приділити особливу увагу, залучивши й молодших школярів. Учні з Новоград-Волинська використали ідею хмельницької школи №13: у їх навчальному закладі також «оселилося» сімейство симпатичних монстрів-папероїдів, які «харчуються» використаним папером. Старшокласниці виготовили їх на уроках трудового навчання. А члени парламенту роздали папероїдів класам початкової школи і пояснили, що ці корисні створіння допоможуть зібрати макулатуру, яку згодом можна здати в спеціальні пункти прийому та отримати за це гроші. Виручені кошти бізнес-центр учнівського парламенту використав на благодійність та організацію шкільних заходів.
Також учнівський парламент ініціював облаштування будинку-притулку для котів, які живуть на вулиці. Досі вони ховались на горищах старих будинків, замість яких місто почало будувати Прозорий офіс. Декількох пухнастих взяли до себе люди, решта залишилися просто неба. На зароблені на шкільному ярмарку кошти діти за допомогою директора школи придбали будівельні матеріали. Разом з учителем трудового навчання Анатолієм Тарасенком вивчили досвід європейських країн та розробили проект із урахуванням всіх вимог щодо тепло збереження. Майстрували майже місяць, працюючи переважно у вихідні. Кошти на закупівлю кормів для кішок діти зібрали на благодійному ярмарку, на якому можна було продати свої іграшки, книжки, сувеніри – ті, якими вже не граються, не читають, бо виросли, та віддати на благодійність 50% зароблених коштів.
На зимових канікулах учні зініціювали «парламентську вечірку». Обговорили активність парламентарів у попередньому році, працювали всією командою над створенням нового парламентського гасла і танцю-флешмобу під пісню групи «Антитіла», а також написали креативний план діяльності парламенту на ІІ семестр.
Ще однією новітньою для школи №5 ідеєю стали кольорові дні у школі, які проводились 15 числа кожного місяця. Офіційної форми у школі немає, проте в статуті прописаний діловий стиль одягу. Тож кольорові дні – це можливість і учням, і вчителям вийти за рамки статутних норм та урізноманітнити шкільне життя.
Останньою ініціативою парламенту в минулому навчальному році стала зустріч з успішними людьми. З чого складається успіх? Як його досягти? Найкраще це зрозуміти на прикладах успішних людей. Зустріч відбулася в школі 3 травня, у ній взяли участь представники учнівського парламенту (це була їх ініціатива) та учні 9, 11 класів. Адміністрація школи на цей захід запросила Олену Левчишину, випускницю 2009 року, яка зараз є успішною юристкою, викладачкою університету. Вона охоче ділилася зі школярами власними рецептами успіху і порадами.
Загалом, школі вдалося створити дієве учнівське самоврядування. І хоча діти казали про ЗНО, саме учениця 11 класу в перший рік роботи парламенту його очолила. Надалі школа працює над створенням молодіжного парламенту, який би представляв потреби та ідеї учнів 5-7 класів. Втім, семикласники і так беруть активну участь у всіх шкільних заходах.
Окремо варто приділити увагу новому рівню співпраці учнів, батьків та вчителів Новоград-Волинської ЗОШ №5.
Раніше, пропри наявність Концепції виховної роботи та Програми співпраці «Партнерство школи і сім’ї», таке тристороннє співробітництво відбувалось лише в рамках загальношкільних свят та матеріального забезпечення школи. А батьківські комітети були дієві лише на рівні класів, і вирішували переважно питання екскурсій, допомоги школі, користування гаджетами чи харчування. При цьому процедура залучення учнів та батьків до планування роботи школи прописана не була. Батьки з певними проблемами напряму зверталися до директора чи класних керівників.
Після тренінгу у вересні 2018 року (сесії про учнівське самоврядування, зокрема, методи проведення локальних аналізів потреб та ініціатив учнів) було створено «дерево ідей» - стенд із зображенням дерева. Біля нього постійно є ручки та листочки, на яких діти, батьки, учителі пишуть пропозиції та прикріплюють у вигляді листків. І хоча діти пишуть і серйозні пропозиції, і не дуже, дерево «діє». Більшість пропозицій стосується шкільного простору (туалети, перерви, дозвілля). Адміністрація школи раз на два тижні звітує щодо кожної поданої пропозиції, вивішуючи інформацію біля «дерева». Частина ініціатив вноситься до плану роботи школи, частина вирішується одразу (наприклад, розміщення дзеркала біля умивальника в туалеті дівчаток). «У всіх зросла ініціативність та зацікавленість життям школи. А дерево ідей та пропозицій дає можливість навіть анонімно подати пропозиції для більш комфортного перебування у школі», - поділилася враженням бібліотекар школи Оксана Синицька.
Пізніше, у листопаді 2018 року відбулась перша панельна дискусія на тему «Спільне бачення нового рівня розвитку школи» за участю вчителів, учнів та батьків. Спочатку у фокус–групах пропонувались та обговорювались ідеї розвитку закладу, після чого кожна група представляла свої ідеї на загал. Представники груп також мали змогу задавати питання та висловлювати свою точку зору щодо ідей.
Пропозиції батьків були спрямовані на покращення системи безпечного перебування дітей у школі, завершення капітального ремонту спортзалу (від початку ремонту минув вже рік), розширення мережі гуртків, запровадження курсу «Психологія» в старшій школі тощо. Ідеї вчителів були не менш слушними: облаштувати зони дозвілля, проводити батьківські дні та дні батьківського самоврядування, розробити програму промоції школи. Учні також запропонували низку ініціатив щодо навчального процесу та дозвілля. По закінченню панельної дискусії відбулось рейтингове голосування за ідеї, представлені кожною з груп. Опісля в статуті школи зафіксували процедури ухвалення рішень, участь учнівського парламенту та батьківського комітету.
На початку 2019 р. відбулись батьківські збори на тему «Демократичне освітнє середовище. Права та обов’язки учасників» у формі дискусії з елементами тренінгу. Завданням модераторів - представників педагогічного колективу, які беруть активну участь в програмі «Демократична школа» та мають досвід в проведенні тренінгів - було організувати роботу груп щодо аналізу, порівняння, узагальнення уявлень учасників про права та обов’язки учасників освітнього процесу з правами та обов’язками учасників освітнього процесу, викладеними в Законі України «Про освіту». У підготовці тренінгу використали посібник Ради Європи з освіти в галузі прав людини «Компас».
Задля залучення батьків до освітнього процесу перший тиждень березня-2019 пройшов під гаслом «SMART SCHOOL». До участі залучили не лише учнів (як у попередні роки), але й батьків та вчителів. Тож переможців визначали у номінаціях «Smart Kids», «Smart Teens», «Smart Mom & Dad, «Smart Teachers». Учасники виконували квести за блоками: логічні завдання, мовно-літературний, народознавчо-патріотичний та природничий блоки.
А вже 28 березня у школі провели день самоврядування, до якого вирішили не просто помінятися місцями учням і адміністрації, а залучити батьків. Вчителі разом із мамами (лише вони виявили бажання) підготували цікаві уроки. Завершився цей захід «малою педрадою за філіжанкою кави», де батьки ділились своїми враженнями. Вони побачили процес навчання з середини, скільки часу потрібно витратити на підготовку до уроку, як непросто зацікавити всіх присутніх у класі. «Я тепер частіше відвідую школу. Особисто брала участь у шкільних заходах, побувала у ролі вчителя. Дуже цікавий досвід! Подобаються нестандартні батьківські збори, які тепер проводять. Зміни відбулись!», - переконана Галина Шаяхметова, мама учня 2-А класу.
«Я брала участь в опитуванні про рівень демократії у нашій школі та про булінг, організацію харчування. Допомагала учнівському парламенту в проведенні ярмарок, організації кольорових днів. Я стала більш активна у житті класу і мені це подобається!», - розповіла Тетяна Науменко, мама учениці 6-Б класу.
Звісно, що школа лише розпочала діяльність у цьому напрямку. І ще не всі батьки є активними учасниками шкільного життя, проте кроки до їх мотивації та активності зроблені.
Важливими складовими успіху ЗОШ №5 стали: новий підхід до організації самоврядування та залучення батьків і учнів до роботи школи, організація системи локального аналізу, тренінгові форми роботи, спільні дискусії про перспективи школи та планування її роботи. А також гнучка кадрова політика адміністрації школи (особливо щодо відповідальних за виховну роботу) і фіксація у статутних документах демократичних процедур врядування.
