Вправа вчить дітей висловлювати і відстоювати власну думку; формує усвідомлення, що кожна людина має право на висловлювання власних позицій.
Точка зору
- Застосування вправи: На уроці
- Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте: Новоселицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
- Предмет: Історія
- Тема уроку/години спілкування: Київська держава (Русь-Україна) Ярослава Мудрого. «Руська Правда». Міжнародні зв’язки
- Клас: 7
- Ключова складова громадянської компетентності: Прийняття невизначеності та неоднозначності
- Додаткова/і складова/і компетентності: Вміння слухати та спостерігати
- Очікувані результати:
Учень/учениця:
- здатен/а орієнтуватися в історичному часі та просторі;
- ефективно працює з різними джерелами історичної інформації;
- може побудувати усне висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей;
- здатен/а формулювати оцінки і версії історичного руху і розвитку.
- Тривалість вправи: 15 хвилин
- Інструкція для проведення вправи:
Крок 1. Прикріпіть до 4 стін кімнати знаки «Так», «Ні», «Я не знаю», «Я хочу щось сказати».
Крок 2. Укажітьна знаки на стінах учням/ученицям та поясніть, що вони віддзеркалюють чотири точки зору. Зверніть увагу, що висловлюватися можуть лише ті, хто стане біля стіни «Я хочу щось сказати».
Крок 3. Поясніть, що ви будете зачитувати питання (Додаток), а учасники/учасниці мають стати біля стіни, що демонструє їх відповідь. Зверніть увагу, що під час виконання вправи діти можуть змінювати свою позицію.
Крок 4. Дайте учасникам/учасницям час, аби підійти до відповідної стіни.
Крок 5. Запропонуйте висловитися тим, хто хоче щось сказати.
- Підсумок за результатами проведення вправи:
Учні/учениці розуміють, що на історичні факти можуть бути різні погляди, думку інших людей потрібно вислухати і поважати. Діти проврдять паралель між законами періоду середньовіччя та сучасними, аналізують справедливість цих законів.
- Додаткові матеріали: Завантажити файл...
- Використані джерела:
КОМПАС: Посібник з освіти з прав людини за участю молоді (вправа «Точки зору», ст. 351).