Увага! Заздалегідь (не пізніше, як за 2-а уроки перед тим, на якому ви запланували провести цю гру) подбайте про таке:

1. Зустріньтеся з учителем/учителькою зарубіжної літератури й попросіть, щоб він/вона, відкоригувавши свій календарний план, подали 8-класникам/восьмикласницям твір Річарда Баха “Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон”. Переконайтеся в тому, що ваше прохання не було марним напередодні свого уроку.
2. Дайте учням/ученицям випереджувальне завдання прочитати твір Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало” та пригадати Річарда Баха “Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон”.
3. Перед уроком попросіть учнів/учениць розкласти парти й крісла так, щоб за них для роботи в більших 4-ох групах могла сісти рівна кількість учнів/учениць. 
4. Розпочинаючи вправу, варто наголосити на тому, що вона покликана створити спільну історію усіма учасниками кожної групи - кооперативно.

Крок 1. Роздайте учасникам/учасницям, які сіли за робочі місця довільно, кольорові картки 4-ох кольорів, щоб об’єднати їх у групи невимушено, й попросіть, коли сядуть за парти з відповідним кольоровим маркуванням,  не загубити “кольорові відзнаки” до кінця уроку - написати на них своє прізвище, ім’я, рису характеру, яку цінують у собі найбільше, якою пишаються. Із цього моменту це їхні “Кольоровізи учасника/учасниці гри”.

Крок 2. Зверніться до учасників/учасниць усіх груп із проханням, щоб той/та, котрі уміють робити висновки й швидко занотовувати на гаджеті висловлювання інших, були спостерігачем/спостерігачкою. Поясність, що ця людина має сидіти за межами кола та записувати історію, яку інші створюватимуть, у “Відомості фіксації реплік до спільної історії про персонажа/персонажку” (Додаток 3).

Крок 3. Скажіть решті учасникам/учасницям групи, що разом вони створюватимуть колективну історію за допомогою м’ячика.

Крок 4. Далі скажіть: «Це історія про білого коня Шептала, головного персонажа твору Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало”.

Крок 5. Перед основною частиною цієї вправи скористайтеся додатковою експрес-вправою - “Віза відкрита” (за методом «Ручки всередині» “Читання і письмо для розвитку критичного мислення” (ЧПКМ), який покликаний сприяти тому, щоб у всіх учнів була можливість брати участь у навчальній діяльності при роботі в групі, а також стимулювати вчителя для запитань до окремих учнів про їхній внесок у роботу групи) - скажіть їм таке: “Перед тим, як я передам м’ячики комусь у кожній групі, щоб гра розпочалася, попереджаю: той/та, у кого опинитиься цей м’ячик, ставить свою “Кольоровізу учасника/учасниці гри”, промовляючи: “Я цінують в собі найбільше рису характеру… / Я пишаюся такою рисою свого характеру...”, - пред’явіть (залиште на середені столу) “Кольоровізу учасника/учасниці гри” на середину столу й продовжіть: “Вона є/її немає у (назива.те персонажа якого характеризує ваша група)... Далі продовжіть історію про героя твору одним чи двома реченнями, а тоді передати м’яч комусь ще”. 

Крок 6. Продовжуйте таким чином колективно створювати історію, поеи всі учасники в групі не висловляться. Спонукайте тих до розмови, котрі не відразу йдуть на контакт, але не довше, як 15 хвилин. 

Крок 7. Після того, як м’ячик перейде з рук у руки усіх учнів/учениць, візьміть його собі й попросіть усіх, озвучивши: «Шептало знає Джонатана Лівінгстона, персонажа твору американського письменника Річарда Баха, у якого також є своя історія, яку ви пізнали на уроці зарубіжної літератури”.

Крок 8. Запропонуйте малим групам створити  “Асоціативне ґроно / асоціативний кущ” (за стратегією ЧПКМ). Суть методу полягає в тому, що учні добирають асоціації, котрі виникають у пам'яті стосовно образу, історію якого складали: висловлюють спочатку найстійкіші асоціації, потім — другорядні. Фіксують відповіді у вигляді своєрідного «куща» - гілочок-променів від назви персонажа довільної форми на окремому аркуші А-4 (Додаток 2), який поступово «розростається». 

Крок 9. Спонукайте до підшукування в текстах творів цитат, які підтверджують записані асоціативні елементи рис характеру й на клейких аркушах відповідного кольору запишуть їх початок і кінцівку в лапках, а в круглих дужках зазначать сторінку/сторінки, з якої /яких виписано (10 хвилин).

Крок 10. Попросіть учасників/учасниць, які працювали над образом Джонатана Лівінгстона, об’єднатися в більшу групу з тими, котрі мають відзнаку того ж кольору іншого відтінку (якщо ж такої змоги немає, то назвіть вілповідні кольори свмі), Нагадайте їм про те, об не забули взяти з собою “Кольоровізу учасника/учасниці гри”.

Крок 11. Коли усі сядуть на запропоновані місця,  передайте комусь із них м’ячика й зазначте, що продовження історії за допомогою слів-асоціацій про риси характеру відбудеться з незначним доповненням - цитатою (15 хвилин).

Крок 12. Попросіть кожного/кожну спостерігачів/спостерігачок по 1 хвилині підсумувати/удосконалити висловлене учасниками/учасницями груп, що вони занотували  з озвучених групових історій за “Відомістю фіксації реплік до спільної історії про персонажа/персонажку” (Додаток 3) (4 хвилини).

Крок 13. Прикріпіть на дошцічи фліпчарті шаблон “Реальна магія самоідентичності” (“Діаграми Вена”) (Додаток 1).

Крок 14. Зверніться до учасників/учасниць груп підтвердити головні моменти історії про життя Шептала й Джонатана зачитуванням підібраних із творів цитат, прикріплюючи у відповідному місці “Реальна магія самоідентичності” (“Діаграма Вена”). Коментуйте по ходу, де це потрібно. 

Крок 15. Попросіть учнів/учениць на окремих аркушах одного кольору написати за 5 хвилин 5 фактів про те, чим персонажі 2-ох творів різні (натякніть на те, в якій вони “народилися” і подібне), а потім на 5-ти аркушах іншого кольору написати за 5 хвилин 5 фактів про те, чим вони подібні.

Крок 16. Запропонуйте учасникам/учасницям почергово прикріпити записані факти на плакат “Реальна магія самоідентичності” (Додаток 1), коментуючи/озвучуючи їх. 

Крок 17.  Попросіть учнів/учениць переглянути свої “Кольоровізу учасника/учасниці гри” й тих, риси характеру котрих перегукуються з рисами персонажів, прикріпити посередині, озвучивши одним реченням, чому саме.

Крок 18. Обговоріть із учнями/ученицями за такими запитаннями:

1. Які відчуття виникали у вас під час виконання завдань?
2. Звідки походять ці образи. Чи усі мали схожі уявлення про власну самоідентичність (самобутність)? Чому? Чому ні?
3. Які універсальні принципи, цінності існують поза конкретними місцями (країнами, місцем народження особи, приналежності до статі)?
4. Що усвідомили для себе? 
5. У яких життєвих ситуаціях, на вашу думку, варто використати той досвід, який ви набули під час виконання цієї вправи?