Подайте цю вправу як гру.

ВАЖЛИВО! Не говоріть назву вправи дітям. Якщо учасниці/учасники побачать назву вправи, не буде сенсу її проводити, оскільки дуже легко вгадати, яких дій від них очікують.

Перший етап (роз’яснення ситуації – робота в групах)

1. Об’єднайте учнів та учениць у мікрогрупи з п’яти осіб. Кожен/-а учасник/-ця має вибрати картку (Додаток 1). Дайте можливість дітям прочитати картки, але попросіть їх НЕ ДІЛИТИСЯ своєю роллю з іншими.
2.  Дуже чітко проговоріть, що в цій грі має значення кожний рух; попросіть дітей обов’язково виконати всі свої дії максимально чітко (наприклад, одягнути одяг; не просто вийти через двері, а пригадати, що їх треба відчинити; переконатися, що речі, з якими вони мають справу, наприклад, ключі, не можуть просто зникнути, їх треба покласти в кишеню чи сумку тощо). Попросіть їх звертати увагу на деталі – лише так можна правильно зіграти в цю гру.
3. Поясніть, що після розіграшу першої сценки учні та учениці мають відійти до найближчої стіни й стояти там, намагаючись не рухатись.
4. Розпочніть вправу словами: “Заплющте очі. Ви спите.” Включіть будильник. Коли він пролунає, скажіть: “Настав ранок.” Після того, як розіграють першу сценку (ви побачите, що всі учасники/-ці стали коло стіни й не рухаються), попросіть касирів/-ок вибрати каси й підійти до певного місця. 
5. Сфокусуйте увагу на решті учасників/-ць: тепер вони в магазині, де є касири/-ки, і можуть почати грати другу сценку. Попросіть учасників/-ць з другою роллю підійти та показати свої результати. 

Другий етап (перший експеримент – увесь клас)

1. Порахуйте, скільки людей виключили воду та купили пластикові пакети.
2. Наведіть відповідні факти:

► Приблизно 3 млн. людей помирає від спраги щорічно.

► Щоб виростити зерно для однієї буханки хліба, потрібно тонну води, а щоб виростити кілограм рису – 1,5 тонни води.

► Згідно зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я, у 55% випадків причина смерті дітей – голод або недоїдання. Мільйони людей (серед них і 6 млн дітей) вмирають від голоду щороку.

► У деяких країнах люди змушені використовувати 3,5 літра води на день (для пиття, готування їжі та вмивання).

► Якщо ви виключатимете воду кожного разу, коли чистите зуби, це може заощадити до 8 літрів води.

         3. Запропонуйте перевірити, скільки води ви втратили під час цього невеликого експерименту. Для цього помножте 8 літрів на кількість учасників/-ць, які не виключили воду в другій ситуації.

 Третій етап (рефлексія – робота в групах)

      1. Розпочніть дискусію про те, що кожен/-а громадянин/-ка може зробити для підтримки сталого розвитку; адже це не лише питання довкілля, а й економіки, суспільства та інших сфер. Попросіть учасників обміркувати глобальну взаємозалежність та поділитися своїми думками.

► Чи зміниться щось для хлопчика, який помирає від спраги в Ефіопії, якщо хтось у Європі кожного ранку економитиме воду?

► Що означає “думай глобально, дій локально”?

2. Попросіть кількох учасників/-ць поділитися думками, які обговорювали в малих групах, з усією групою.

 Четвертий етап (другий експеримент – робота в групі)

       1. Порахуйте, скільки людей купили пластиковий пакет.

        2. Наведіть відповідні факти:

► Пластикові пакети розкладаються за 500–1000 років.

► Приблизно 4 мільярди пластикових пакетів потрапляють щороку до смітника. Такою кількістю пакетів можна було б обмотати планету 63 рази.

► Приблизно 100 000 морських ссавців помирають щороку через пластикові відходи у північній частині Тихого океану.

► Дуже мало центрів вторинної переробки приймають пластикові пакети через незначну вигоду від їхньої переробки.

► “Пластиковий суп з відходів”, що накопичився в Тихому океані, зростає катастрофічними темпами, і зараз його площа вдвічі більша за площу континентальних Сполучених Штатів Америки.

3. Попросіть учасників/-ць повернутися до своїх груп та обрахувати, яку площу зайняли би пластикові пакети, які вони використовують, за рік (поясніть, що для цього небхідно виміряти довжину і ширину стандартного пакетика і помножити на кількість пакетів, які використовуються за рік) Порівняйте результати груп, щоби пересвідчитися, чи правильні обрахунки.

Обговорення. Запитання для дебрифінгу:

1. Які думки були у вас під час виконання вправи?
2. Поміркуйте, що ви особисто можете зробити, аби стати відповідальним/-ою природокористувачем/-кою?
3. Якби ви мали змогу “переграти” ці ситуації, як би ви вчинили тепер?