Формування учнівського самоврядування
Під час перших візитів до Краматорської ЗОШ № 16 тренери «Демократичної школи» виявили проблеми у процедурах самоврядування, точніше фактичну їх відсутність.
Спочатку тренери розповідали про демократичні процедури проведення виборів, важливість їх легалізації та дотримання, але це сприймалося як зайва бюрократія. Втім, шкільна команда врахувала тренерські рекомендації, завдяки чому вдалося активізувати учнів, розробити положення про шкільне врядування, провести вибори у шкільний парламент.
А вже під час виборчої кампанії один із кандидатів свідомо став порушувати усні домовленості, і врешті переміг. Ця історія довела, що демократія дає великі можливості, але потребує чітких прописаних правил, обов’язкових для виконання всіма учасниками процесу.
Шкільна команда розробила Статут шкільного самоврядування, який представили до громадського обговорення і в результаті затвердили.
«Якщо на початку реалізації проекту існувала практика «вчитель доручає – учень виконує…», то поява шкільного самоврядування спонукала мене до активної дії», – коментує десятикласник Костянтин.
«Я помітила активну участь шкільного самоврядування. Вони збираються кожного тижня. Я бачу як це обговорюється, як спільно приймаються рішення. Раніше ці відносини були формальними», – говорить вчителька Наталя.
«Шкільне самоврядування стало діючим. Помітним є підвищення рівня довіри вчителів до учнів. Які факти? Раніше 2-3 учні запалювали ініціативність, тепер таких у нас не менше 30. Чи зменшилась кількість пасивних? Так. Також у нас стали активними батьки», – відзначає інша вчителька, Людмила.
Демократизація шкільного середовища. Висування ініціатив. Наступним кроком стало формування демократичного середовища навчального закладу. За підтримки громадських організацій «Київський інститут миру та порозуміння» і «Карітас» відбувся тренінг для шкільних медіаторів. У ЗОШ створили Шкільну службу порозуміння.
Якщо надходить сигнал, служба швидко реагує і проводить медіацію. Дитина може анонімно написати про проблему і отримати зворотній зв’язок. За три місяці діяльності шкільної служби медіації кількість конфліктів у школі значно зменшилася.
Рішення загальношкільної ваги приймають демократично. Депутат виділив кошти на закупівлю шкільних меблів та лавочок для встановлення у коридорах і на подвір’ї. Школа могла закупити вже готові меблі. Однак застосували демократичну процедуру обговорення за принципом гри «5 тисяч». У вайбері батьки, учні та вчителі спільно висували ініціативи, дебатували. Згодом прийняли спільне рішення: закупити техніку для шкільних заходів, а меблі (лавки) зробити власноруч. Батьки знайшли піддони (деревину), діти шукали оптимальну конструкцію, зробили декілька варіантів. Батьки принесли свої інструменти і працювали над завершенням вже готових конструкцій. За результатами спільної роботи лавиці було встановлено у відповідних місцях.
Лідери шкільного врядування пройшли тренінг зі шкільного підприємництва, під час якого займалися розробкою соціальних бізнес-проектів. «Нас навчили заробляти гроші не тільки для себе, але й для громади», – говорить учень Микита.
У деяких класних кімнатах теж відбулися зміни з облаштування середовища. Наприклад, в кабінеті інформатики потрібно було зашторити вікна – зробили. Також спільними зусиллями самостійно відремонтували тенісні столи, і тепер на перервах учні можуть «розім’ятися», граючи у настільний теніс. Учні запевняють, що хочуть повної самостійності, батьки допомагають матеріалами та інструментами.
За ініціативою вчителя англійської мови у школі був створений дебатний клуб. «Я була на тренінгу ПРООН і зацікавилась цією формою роботи, запропонувала учням. Зараз у школі проходять тренінгові навчання за британським форматом», – розповіла вчителька.
На момент створення у дебатному клубі було 6 учнів. Та після навчання вдалося підключити й інших. У квітні минулого року команда успішно виступила та дебатах у Сєвєродонецьку.
«Наша активність розповсюджується і за рамки школи, – зазначає Микита. – Ми співпрацюємо з громадськими організаціями «Free UA» (Краматорськ), «Вільна хата», «Хаб громадських ініціатив», «ГІг бункер». У Дружківці проводили тренінг для інших школярів».
Спільні дії можуть привести до ефективного результату. Після участі у Програмі в краматорській ЗОШ №16 з’явилися напрямки подальшого розвитку. І загалом адміністрація школи, вчителі та учні готові до автономії школи, на підході батьки.
А найголовніше, що у шкільному середовищі виникли довіра та інтерес до співпраці, саморозвитку. З’явилися реальні лідери, які розвивають громадські ініціативи, реалізують себе не тільки у межах школи, а й на всеукраїнському рівні. Тож омріяне демократичне середовище поступово стає реальністю.
