Класно, коли учні кажуть, що в їхній школі все добре, усі поважають одне одного і нікого не ображають. Але чи це справді так?
У Верхньоторецькому НВК школярі зізнаються, що також могли довго і багато розповідати, які вони молодці. Наводити приклади, що доброго робить заклад освіти і вони у ньому. Однак із запуском процесу демократичних змін у НВК виявилося, що ряд проблем таки є.
Першим кроком на цьому шляху стали вибори керівництва учнівського самоврядування.
- Ми вперше провели вибори не за вказівкою вчителів, не за ініціативою директора чи заступника, а самостійно, - розповідає учень 11 класу В’ячеслав. – Самі висували кандидатів, самі обирали, при цьому грали по своїх правилах. Нас абсолютно не розчарувало, що вони були не ідеальними, і ми десь припустились помилок – найголовніше, що ми самі це зробили, і самі ж будемо їх виправляти. Вже з педагогами та батьками, і навіть запланували, що і коли робити.
Новий учнівський актив узявся до роботи, і почав з пошуку напрямку, який викликав найбільше питань та заважав налагодженню ефективних взаємовідносин.
За словами дев’ятикласниці Аліси, віцепрезидентки учнівського самоврядування, вона якихось різких змін одразу не помітила. «Чимало моїх ідей раніше відкидали, та й зараз проходять не усі. Зрештою, це спільне рішення. Але мене вразив випадок, коли учень зізнався у своїй гомосексуальній орієнтації, чим викликав в іншого учня хвилю дій, пов’язаних із цькуванням у школі. І я вирішила діяти», - розповідає Аліса.
Проблему булінгу в школі обговорили на засіданні шкільного активу, після чого вирішили звернутися до адміністрації та об’єднатися з педагогами для спільного пошуку рішень.
Для педагогів найбільшим викликом стало визнання факту, що в школі трапляються випадки булінгу.
Найважчим для вчительства виявилося визнання, що саме у їхній школі серед учнів цькування має місце. А найбільший супротив викликало те, що і вони певними своїми діями виявили нетолерантне ставлення, а дехто – байдужість. Але врешті-решт вдалося зібрати команду педагогів та учнів, яка почала роботу.
У Верхньоторецькому НВК немає психолога. Тому члени ініціативної групи самостійно шукали інформацію, читали різноманітну літературу, підбирали вправи, які випробовували на собі, щоб зрозуміти: «зайде, чи ні», чи допоможе досягти мети. Потім їх компонували і розробили тематичні тренінги, які спільно проводили представник УС і педагог. Насамперед провели тренінг для педагогів, потім окремо для учнів. І це дало результат – у школі тепер сприймається кожна позиція людини, її особистий вибір.
З часом до ініціативної групи приєдналися й інші учні та вчителі, вони почали проводити «лабораторії толерантності», під час яких народжувалися нові ідеї, учасники опановували навички безконфліктного спілкування. Завдяки таким зустрічам школярі перестали боятися вчителів і почали ділитися з ними секретами («не з усіма, звісно, бо не всі педагоги прогресивні і готові до інакшої думки, до сприйняття нас такими, якими ми є», - кажуть учні НВК Верхньоторецька). Поки ще рано говорити про те, що налагоджено абсолютно безконфліктне спілкування, але перші успішні кроки в цьому напрямку зроблено. І всі стали уважнішими до спілкування один з одним.
При вирішенні важливих питань у НВК тепер проводять загальношкільні онлайн та офлайн-опитування, в яких беруть участь всі учасники освітнього процесу.
Було створено дієве учнівське самоврядування, яке почало активно залучати учнів, батьків, вчителів до загальношкільних заходів. Щоправда, члени УС не завершили підготовку Положення та правила школи: було проведено їх обговорення, але фіналізувати документи не вдалося. Тож ці питання – серед викликів найближчої перспективи.
Загалом, активність учнів помітно підвищилась. Тепер вони самі почали шукати можливості для участі в різноманітних проєктах.
Також у Верхньоторецькому НВК об’єднаними зусиллями учнів, батьків і вчителів було створено МедіаКлаб. Спершу шкільну спільноту об’єднала ідея, пошук можливостей, а потім і участь в конкурсі. Тепер у результаті обговорень та ухвалення спільних рішень у МедіаКлабі розробляють і створюють медіаконтент. І цей процес неабияк об’єднує та надихає його учасників.
