Після впровадження у закладі освіти демократичних процедур стає значно простіше вирішувати шкільні проблеми. Навіть такі «вічні» як шкільна форма. Спільнота Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів Вітовської райради, що на Миколаївщині, переконалася в цьому на власному досвіді.
У травні 2018 року тут відбулися вибори президента школи, було оновлено учнівське самоврядування. І воно одразу взялося до реалізації проєкту «Нове рішення для шкільної форми». Ініціювала його адміністрація, але невдовзі цей проєкт набрав такого розголосу та масштабу, що до його впровадження долучилася вся школа.
У школі й раніше існували вимоги до зовнішнього вигляду учнів, але, на думку шкільної громади, вони були дещо застарілими. Відповідно, їх і не дотримувалися. Але навіщо те, що нікого не влаштовує? Ось деякі думки учнів з цього приводу: «А Вам зручно 7 годин поспіль бути в жакеті за партою?», «А як же взимку в спідниці?».
Перші три весняні візити тренерів до школи показали важливість ретельного планування дій, створення алгоритму ухвалення демократичних рішень. Спочатку, під час перших зустрічей, існував певний супротив: мовляв, навіщо все фіксувати, прописувати - це бюрократія і т. ін. Але спершу адміністрація, а потім і педагоги зрозуміли важливість створення чіткого алгоритму дій щодо прийняття, ухвалення різних рішень, розроблення документів.
Тож спершу було затверджено положення «Про процедуру вибору шкільної форми», яке розробила заступник директора з виховної роботи Ірина Ржевська. «Украй важливо було створити алгоритм узгодження нової шкільної форми, який задовольняв б усіх, був чітким і зрозумілим. У нас це прописано в положенні», - підкреслює вона.
Наступним кроком було проведення опитування серед учнів та голів батьківських комітетів класів «Якою я бачу нову шкільну форму?». Потім таке ж опитування провели у кожному класі на батьківських зборах, і таким чином отримали багато варіантів та ідей. Але який із них обрати?
Відповідно до затвердженого положення, наступним етапом було загальношкільне свято «Шкільна форма - це стильно і модно». На ньому кожен клас захищав власний мініпроєкт - зразок авторського дизайну шкільної форми. Демонстрували варіанти буденної, святкової і відповідної до пори року форми. Свої моделі класи заздалегідь обговорили та ухвалили на класних годинах спілкування.
Школярі обрали три найкращі зразки, і за допомогою голосування було визначено найоптимальніший варіант буденної і святкової форми з використанням емблеми «Школа позитиву».
Зразки шкільної форми були представлені на загальношкільній батьківській конференції й узгоджені з усіма учасниками освітнього процесу. Прийнято рішення про закупівлю батьками білих футболок і матеріалу для вишивки емблеми на шкільній вишивальній машинці. Тож 1 вересня 2018 року 410 школярів Первомайської ЗОШ Вітовської райради розпочали навчання у новій формі. І впродовж навчального року учні з великим задоволенням і гарним настроєм брали участь у святкових заходах і рекламували школу як «Школу позитиву».
Олексій Клапушинський, президент школи, зазначає: «Участь у розробці дизайну шкільної форми брали всі учні, будь-хто міг запропонувати свій зразок. Тому ми тепер із задоволенням її носимо, адже вона нам не нав’язана, ми самі її розробляли й обирали».
«Шкільна форма стала для дітей більш зручною та сучасною. Вона відповідає порі року, є повсякденна, є святкова. Наприклад, у святкові дні ми одягаємо білу футболку з логотипом «Школа позитиву», піджак чи сорочку в клітинку (відповідно до пори року) та спідницю, штани або джинси без дірок і надмірних стразів темного кольору, з високою посадкою. На щодень – однотонний верх і темний низ, - зазначає старшокласниця Таїсія Заможня.
Насправді ця історія – не лише про шкільну форму. Адже в процесі створення і затвердження шкільної форми всі учасники отримали багато користі для себе: розвинули вміння слухати й спостерігати, адаптуватися до вимог часу, здобули навички співпраці, впевненість у собі. «Слухати й чути один одного, працювати в тандемі: учні, учителі та батьки – ось те, що нам дало прийняття нової шкільної форми. Звичайно, не одразу все виходило. Пригадується, як на перших порах батьки невпевнено висловлювали свої думки, а учні боязко вступали в дискусію з учителями, чекаючи від них настанов та останнього вирішального слова», - звертає увагу Ірина Ржевська.
Зрештою, в школі впродовж року відбулося й чимало інших змін: перероблено дизайн фойє, створено кімнату відпочинку і кімнату самоврядування. «Для адміністрації стало важливим наше бачення у проведенні заходів, ми брали участь у створенні положенні про форму, ми ініціатори волонтерських заходів, з’явився клуб інтернаціональної дружби, своїми руками ми робимо фотозони, наші ідеї втілюються в життя», - підкреслює Катерина Дрозд, учениця 8 класу.
Педагоги відзначають, що завдяки участі в програмі «Демшкола» не лише почали більше довіряти учням, повіривши у їхні сили, але й глибше почали розуміти поняття демократії у школі («Це не хаос, а правила»), тепер регулярно використовують посібники «Компас» і «80 вправ» у роботі та стараються аналізувати результати праці.
Врешті, й батьки раніше не були активними учасниками освітнього процесу – «у школі все і так добре, нас все влаштовує». А їх активність обмежувалась батьківськими зборами і допомогою з ремонтами. Тепер батьки долучаються до планування і вирішення проблем школи разом з учнями і вчителями. Охоче проводять і різноманітні майстер-класи. А батьківські збори тепер часто відбуваються у новому форматі – з інтерактивом, гостиною чи разом з учнями.
«Сьогодні члени учнівського самоврядування - це активна команда, яка реалізує план роботи, запрошує до співпраці громадські організації України. Так, на базі школи відбуваються форуми англомовної громадської організації «Кактус». Представники самоврядування створюють клуби за інтересами. А головне – кожен із учасників Програми зрозумів, що будь - яку справу слід розпочинати з демократичних процедур: розробки положення всіма учасниками, яких стосується ця процедура, чітко прописаних правил, затвердження їх усіма учасниками, і дотримання», - наголосила директорка школи Світлана Клапушинська.
У планах Первомайської школи й надалі працювати з документами, зокрема, завершити роботу над оновленням статуту, ухвалювати загальношкільні рішення із залученням усіх учасників освітнього процесу, через опитування, голосування, консультації, утілювати плани щодо роботи шкільної медіації, продовжувати висвітлювати результати діяльності через різні канали інформації.
Натомість іншим школам в історії Первомайської ЗОШ варто звернути увагу на таку рекомендацію: потрібно розробляти чіткі алгоритми та процедури ухвалення рішень. Нехай вони будуть неідеальні, але через декілька неідеальних варіантів можна дійти більш-менш прийнятного для усіх.
